Навряд чи треба когось переконувати, що уроки такого типу є досить наближеними до уроків компаративного аналізу. Проте, принаймні, одна суттєва відмінність дозволяє такий тип все ж таки виокремити, а саме: йдеться про те, що в рамках уроку культурологічного аналізу художній твір, який піддається такому типу аналізу, не порівнюється (як за умов компаративного аналізу) з іншим твором.

Урок культурологічного аналізу – це такий тип навчального заняття, що передбачає вивчення літературного твору у контексті історії світової культури. Необхідність класифікації даного типу уроку зумовлена також і причиною, яка стосується власне самої специфіки світової літератури. Адже в межах цього курсу вивчається література, що постала на відмінному від національного, а також, у більшості випадків, відмінним від сучасного історичному ґрунті. А відтак для того, щоб осягнути чи хоча б просто зрозуміти ідейно-естетичний зміст твору – з’ясування особливостей культури, яка породила ту чи ту літературу є вимогою обов’язковою.

Культурологічний аналіз художнього твору дасть змогу учителю:

– розкрити особливості художньої свідомості певної епохи ітвідшукати їхнє втілення в аналізованому творі;

– актуалізувати знання учнів з курсу всесвітньої історії про суспільні процеси та історичні реалії доби, що знайшли відбиток у творчості митця;

– отримати фонові знання про країну, де народився і творив письменник, її традиції, побут, звичаї, що допоможе учням глибше зрозуміти художній твір;

– зрозуміти особливості етнопсихології народу, визначивши своєрідне й загальнолюдське, а також національну специфіку світосприйняття автора;

– познайомитись і глибше зрозуміти сутність визначних творів інших видів мистецтв тієї епохи, присвячених висвітленню подібних проблем;

– виховувати повагу учнів до надбань культури інших народів;

– збагачувати лексичний запас учнів екзотизмами, тобто словами, що називають національний одяг, житло, їжу, предмети побуту, танці, ігри тощо.

Особливого значення у зв’язку з підготовкою та проведенням уроків культурологічного, а також компаративного аналізу набувають так звані фонові знання.

І. Історико-культурні знання.

1. Відомості про період, у рамках якого відбуваються події даного твору:

– історичні відомості про місце дії у творі;

– відомості про географічні умови;

– відомості про політичні умови;

– відомості про соціальні умови (соціальні класи, устрій життя тощо);

– відомості про економічні умови (господарство, майновий стан і т. ін.).

2. Відомості про побут зображуваної епохи:

– одяг;

– їжа;

– житло;

– меблі тощо.

3. Відомості про особливості культури даної епохи:

освіта і наука;

– традиції та звичаї;

– мистецтво: живопис, музика тощо;

– міфологія;

– релігія;

– культурні явища.

ІІ. Біографічні відомості про письменника.

1. Життєва доля.
2. Творчий шлях.
3. Світогляд.
4. Суспільно-політична діяльність.

ІІІ. Літературознавчі знання.

1. Теоретико-літературні відомості.
2. Історико-літературні відомості:

– особливості літературного процесу в період написання твору;

– історія його написання;

– співвідношення з літературною течією, в рамках якої було написано твір.

3. Літературно-критичні відомості:

– особливості літературної критики даного періоду;

– місце твору в творчому доробку автора;

– значення твору для літератури в цілому.