Тема: Новела «Перевтілення». Зображення трагедії відчуження особистості. Внутрішні суперечності головного героя новели.
Мета: розкрити на матеріалі новели «Перевтілення» особливості творчості Франца Кафки, дослідити його творчу манеру, своєрідність його стосунків із світом, промоделювати світ митця, втіленого у новелі, виховувати інтерес до творчості письменника.
Обладнання:
1) портрет письменника Франца Кафки;
2) книжкова виставка: новела «Перевтілення»;
3)малюнки Ф. Кафки.
Хід уроку:
- Аналіз композиції
Звернімося до композиції твору.
Повторимо: зав’язка (І частина) — перетворення Грегора;
кульмінація (II частина) — вигнання Грегора батьком з кімнати, жорстокість;
розв’язка (III частина) — смерть Грегора.
Завдання: Розкрийте етапи розвитку стосунків в родині після перевтілення Грегора.
- Робота з таблицею
Дослідіть ставлення родини до Грегора впродовж усієї новели, заповніть таблицю.
Оточення Грегора | До
перевтілення |
у І частині | у II частиш | у III частині |
Сестра | ||||
Мати | ||||
Батько | ||||
Служниця |
Висновок: Перша реакція родини, коли вони готові були допомогти йому, дала Грегорові змогу відчути себе в людському оточенні. Але далі перших спроб родина не йде. Більш того, починається відчуження, родина продовжує вести «тихе життя», скоряючись обставинам. І в цій тихій буденності, в якій причаїлося лихо, криється найстрашніша суть людського існування. Саме життя, на думку автора, вороже людині. У такому гротескному літературному «автопортреті» письменник розкриває свої переживання, почуття, негаразди. В образі Замзи автор розкриває внутрішній світ «маленької людини» XX століття.
- Робота з цитатами.
Доберіть цитати, які б розкривали стан душі героя, «комахи», яка ще думає як людина, відчуває як людина, страждає як людина…, але давно в душі відчуває себе комахою.
Висновок. Перевтілення героя — це перш за все соціально-психологічне, а не фізичне явище. Стан душі вплинув на тіло, його вигляд. Коли людина стає комахою в душі, це свідчить про її смерть (не фізичну, а духовну). До перевтілення герой ще відчував себе потрібнім, адже він був єдиним годувальником в родині, а в дійсності з’ясувалося, що все зовсім не так. І коли сталася з ним біда, то і працювати почали всі, і статки в домі відновилися, і, як виявилося, родина добре може впоратися з життям і без нього. Автор доводить, що змінити нічого не можна, можна тільки співчувати людині-комасі, головна думка якої — думка про поразку.