Тема. Я ЛЮБЛЮ УКРАЇНУ!
Мета:
- розширити знання учнів про історію, культуру України;
- сприяти формуванню національної свідомості, патріотизму як цінності, поваги до державних символів;
- виховувати свідоме ставлення до обов’язків людини громадянина, бажання своєю працею розбудовувати державу, примножувати її багатства.
Епіграф: «Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що вона – твоя».
римський державний діяч, філософ (у І ст. н.е.)
Хід заходу
1.Організаційний момент
2.Вступне слово вчителя
У всіх людей одна святиня,
Куди не глянь, де не спитай,
Рідніша їм своя пустиня,
Аніж земний в чужині рай.
Їм красить все їх рідний край.
Нема без кореня рослини,
А нас, людей, без Батьківщини. ( М. Чернявський)
Вчитель: Виміром щасливої долі будь-якого народу є його Незалежність. Рівно 25 років тому українська нація отримала право самостійно будувати свою країну. Увесь світ визнав нашу державу суверенною та незалежною. Про це мріяли десятки поколінь українців. Сьогодні ми здійснимо екскурс в її історію. Адже у нашого народу на землі глибоке тисячолітнє коріння. Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що зафіксувався в усіх сферах життя – культурі, мові, власних звичаях і традиціях, має також неповторні державні символи. (герб, прапор, гімн).
Кліп «Моя Україна»
Учень: Назва нашої країни Україна з’явилася в 1187 році. Походження назви Україна здавна привертало увагу вчених, але однозначного пояснення й досі немає. Одні дослідники пов’язували її із словами край «найвіддаленіша від центру частина території, околиця», тобто «погранична територія», інші – з іменниками край, країна в значенні «рідний край, своя країна, рідна земля; земля, населена своїм народом». І, нарешті. Ще один погляд, за яким назва Україна нібито походить від дієслова украяти (відрізати), тобто первісне значення цієї назви – «шматок землі, украяний (відрізаний) від цілого, який згодом сам став цілим (окремою країною)»
Учениця. А я знаю давню легенду про нашу країну. На світанку нашої землі Бог оглядав творіння рук Своїх. Натомившись, наказав зробити відпочинок і разом з ангелами Він спустився на землю. Ця земля була багатою на сонце, звіра та пташок. А найбільше сподобались Богові люди того краю. Всюди зустрічали його хлібом і сіллю. Він став часто навідуватись сюди зі словами: «Рушаймо у край!» Кажуть, з того часу і пішла назва нашої держави: Україна.
Учень. Майже в усіх народів є улюблені рослини — символи. У нас це верба, калина, барвінок. Про це говорить прислів’я: «Без верби і калини нема України». Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю; нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.
Учениця. Почувши слово «Україна», зразу ж уявляєш вербу над водою, тополю в полі… Можливо, ви чули пісню «В кінці греблі шумлять верби»? Окрім краси, верба дає багато користі. Вона, ніби позначка води на землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте.
Учень: А, хто з нас не чув про козаків? Вони заснували Запорізьку Січ. Сміливі і волелюбні козаки стали гордістю України, захисниками і оборонцями всього народу. А щоб не розгубити навичок захисника, придумали бойовий танок – гопак.
Кліп «Невідомі факти про український гопак»
Учитель Поняття Батьківщини росте разом з нами, збагачується новим, усе глибшим змістом. Нещодавно Батьківщина для вас обмежувалось рідною хатою, де вперше пізнали любов та опіку мами і тата, ласку бабусі, мудрість дідуся, тепло родини. Проминуло раннє дитинство — і вже стежинка від хати повела вас до школи. Саме тут відкрили для себе, що ви не просто діти своїх батьків, а ще й українці, а Батьківщина наша — Україна, велика і прекрасна.
- А, що Ви знаєте про Україну?
Запитання:
- Назвіть столицю нашої держави ( Київ)
- Національний символ України. Його дарують, ним обмінюються у Великоднє свято. (писанка)
- Як звати нашого найвідомішого земляка, якого 15 разів вибирали кошовим отаманом Запорізької Січі (Іван Сірко)
- Дерево, яке оспівано у народних піснях, у віршах. Воно освячується в церкві перед Пасхою, як засіб від злих сил. (верба)
- Які моря омивають територію України? (Чорне та Азовське)
- Чим прикрашають голову українські дівчата. (вінок)
- Назвіть президента сучасної України? (Порошенко)
- Національний символ України. Матері дарують його своїм дітям на щастя, на долю, відряджаючи у далеку дорогу. (рушник)
- Яку назву має наша держава? ( Україна)
- Як називається бойовий танок у козаків? (гопак)
кліп — фізхвилинка «Україно, ми твоя надія»
Вчитель: Подивіться, будь ласка, у вікно: шепоче замріяний вітер слова кохання річці синьоокій, а день стоїть у шелестах золота та яскравих кольорах осінніх квітів. Обнялися голубе небо і пожовкле колосся безкраїх степів. Такою ми бачимо під вересневим сонцем нашу неньку – Україну. Вона горда від того, що зуміла виховати людей, здатних об’єднатися, здобути волю, вибороти справедливість. Ми заявили про себе, як про велику націю, гідну зайняти достойне місце у світовій спільноті.
Кліп «10 фактів про Україну»
Учениця: Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі — на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Материнський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірливо дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин.
Учень Я – українець! Затямте усі.
Я син українського славного роду,
Один із мільйонів, я частка народу,
Того, що веде лік з Трипільських часів.
Учень Я з вільних Карпат, я з духмяних степів,
Я з синього моря, золотавих ланів,
З Славути-Дніпра, з Черемоша стрімкого,
З дрімучих лісів, з чорнозему в’язкого.
Учень Нащадок опришків, стрільців, козаків,
Героїв, повстанців, митців, трударів,
Хто віру плекає, шанує родину,
Я з тих, хто в важку чи щасливу годину,
Не зрадить ніколи країну, батьків.
Учень З пшеничного краю, співочого поля,
Де хлібом колоситься спілий посів,
Я син України, і тут моя доля,
Я є українець.
Затямте усі! (Вірш «Я українець» Михайло Харишин)
Кліп «Я люблю свою країну Україну»
Учень Наш український древній рід
Такі державні заложив основи,
Що скільки буде існувати світ,
Нас не здолають у житті ніколи
Учениця Ми різні з материнської колиски,
Та всі ми діти щирої землі.
В родині вільній всі ми — українці
Ми України доньки і сини
Учень Благословенна у віках земля
З хлібами щедрими під небом синім.
Велично й впевнено зійшла зоря
Нової України!
Кліп «Визначні події»
Учениця. Протягом століть головною цінністю і рушійною силою до незалежності для українців була свобода. Починаючи з Київської Русі, через козацтво, УНР, Майдан, українці завжди були в авангарді боротьби за свободу і волю.
Кліп « Вірність Батьківщини»
(Інсценізація пісні «Ой, у лузі червона калина«).
Ой, у лузі червона калина похилилася (виходить дівчинка-Україна з калиною в руках, в кінці рядка опускає калину).
Чогось наша славна Україна зажурилася (опускає голову і сідає на стільчик).
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну
Гей, гей розвеселимо (дві дівчинки підходять до «України» і одягають їй намисто і віночок на голову).
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів («Україна» обходить круг повільним кроком і стає в центрі, діти похитують руками вгорі).
То прославить по всій Україні січових стрільців («Україна» робить те саме, всі похитують руками вгорі).
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну
Гей-гей розвеселимо («Україна» крутиться припадаючим кроком, всі діти витягують жовто-блакитні стрічки і помахують ними, на повторення підходять до неї козаки і піднімають на стільчику).
ТАНОК
Учень.
Тепер ще не легко живеться тобі,
Є в тому, мабуть, особлива причина.
Та все подолає в тяжкій боротьбі
Незламна моя Україна.
Учениця:
Квітуй, мов калина, над плесами вод,
Будь в дружбі і праці міцна та єдина.
Хай буде щасливим твій вільний народ,
Прекрасна моя Україно!
Кліп «Незалежна Україна»
Учень Україна — то не звук і не просто слово,
Учениця Україна — серця гук, солов’їна мова,
Учень Україна — то земля, вкрита стиглим житом,
Учениця Україна — то сади, їх рясні щедроти,
Учень Україна — то стіжки мов церковні зводи,
Учениця Україна — то стежки наших родоводів!
Учень Україна — то Дніпро повен грай-водою,
Учениця Україна — то добро, творене тобою.
Учень Україна — то отця мудрі настанови,
Учениця Україна — то серця, сповнені любов’ю!
Учень Україна — то дитя на руках у мами,
Учениця Україна — це і ти, це — і я, і всі ми!
Виходять дівчинка і хлопчик з хлібом.
Дівчинка:
Хліб — сіль на рушнику несу.
Любов несу всесвітню.
Люблю людей я над усе,
Як люблять землю рідну.
Прийміть цей хліб,
Як символ достатку і життя.
Хлопчик:
Даруєм хліб на рушнику —
І ніби між серцями сонце сходить,
Таке ясне, неначе згода
Між двох людей і між народів.
Дівчинка :
Даруєм хліб на рушнику
На доброту і на взаємність,
І відстані найдальші меншають,
І радісніше жити на віку.
Учитель Україна є великою європейською державою. Сьогодні ви лише школярі, але вже в цю мить ви — громадяни, які не байдужі до того, що відбувається в громаді, Батьківщині, світі. Тож від вас залежить, якою буде наша Україна.