Тема.  Україна – єдина країна!

Тема.  Україна – єдина країна!

Мета: допомогти учням навчитися шанувати Батьківщину; прищеплювати любов до державних символів України; розширити знання дітей про цінності українців і України взагалі; виховувати почуття патріотизму національної гордості та любові до Батьківщини.

Обладнання: політична карта України, аудіо записи пісень, Державні символи та Державний гімн України, мультимедійна техніка, виставка малюнків «Подорожуємо Україною».

 Хід заходу

І. Вступне слово вчителя. Оголошення теми заходу.

Учитель. Сьогодні наш урок – це урок патріотизму, єдності українського народу тема якого «Україна – єдина країна».

Сьогодні ми з вами поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини…Нехай тему нашої розмови вам підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе, як є дорога, явори.

Усе моє все зветься…Україна.

Учениця: У кожної людини є велика Батьківщина ‒ країна, де вона народилася. Наша держава називається Україною. Вона має славну і давню історію, прекрасну мову і високу культуру.

Учениця: Святою для кожної людини є земля, де вона зробила свій перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню колисанку, а потім народну пісню, вперше пішла стежкою до школи. Це мала батьківщина. Для нас це Крим і рідне село, де ми живемо.

Учениця:

У всіх людей одна святиня,

Куди  не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в пустині рай.

Нема без кореня  рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

  1. Кліп про Україну

ВІРШ «Країна, в якій ми живемо». 

Учень: Є в центрі Європи чудова країна,

Сягає корінням у сиві часи.

І це – незалежна моя Україна,

Тут гори Карпати, степи і ліси.

Учениця: Шістсот і чотири ще тисяч гектарів –

Приблизно таку має площу вона.

Є Київ —  столиця у храмах і славі –

Та ріки: Дніпро, Дністер, Буг і Десна.

Учень: Ще Псел, Уж і Тиса та менші є ріки.

Курорти: Свалява, Бердянськ і Скадовськ.

Багато є сіл і міста превеликі:

Донецьк, Київ, Харків і Дніпропетровськ.

Учениця: Ґрунти чорноземні, джерела цілющі,

Озера блакитні та клімат м’який.

Козацькая слава повік невмируща

Та шлях до свободи завжди нелегкий.

Учениця: Історія України сягає у кілька тисячолітню глибину. Перша держава на території України з’явилася 7 тисяч років назад. Українські землі були заселені  мирними хліборобами закоханими у свою землю, але мужніми і непереможними. І у нас є підстави думати, що трипільська цивілізація, яка виникла на території України, була найдавнішою з усіх відомих.

  1. «Трипільська цивілізація»

Учениця:

Зажурилась Україна, бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми маленькії діти.

Котрі молодії – у полон забрато;

Як зайняли, то й погнали до пана, до хана.

Учениця: Нестерпно стало жити українському людові в неволі, і почав він утікати. Втікачі називали себе козаками. Вони заснували Запорізьку Січ.  Сміливі і волелюбні  козаки стали гордістю України. Вони стали захисниками і оборонцями всього народу. А щоб не розгубити навичок захисника, придумали бойовий танець – гопак.

  1. «Бойовий гопак»

Учень: слово «Україна» – утворилося від словосполучення « у своєму краю», слово «українець» – це той, хто живе у своєму краю.

Учень: слово «козак» має кілька версій про походження. Нам сподобалася  така: козак походить від слова «косак». Кілька тисяч років тому так називались воїни, які носили на голові косу. Коса – це символ приналежності до касти воєначальників. Право носити косу давалось тільки найкращим воїнам.

Танок (гопак)

Учениця: А наші пісні, що може бути краще?

Учениця:  Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики…

Всіх обдарувавши, підвівся Господь зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчину, одягнену у вишиванку, на голові у неї багрянів вінок з калини і квітів.

  • Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
  • Я – Україна, я плачу, бо стогне моя земля від неволі горя і пролитої крові.
  • Чого ж ти не підійшла до мене? Я роздав уже всі таланти і не знаю, як зарадити твоєму горю.

Учениця: Дівчина хотіла вже йти, та Господь, підвівши правицю, зупинив її:

  • Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.

Узяла дівчина дарунок, міцно притиснула до серця і понесла пісню в народ. Тому такий він співочий. А українська пісня є найкрасивішою і найчуттєвішою.  Це наш талант.

 

  1. Пісня «Квітка душа»

Учениця: Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі — на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Мате­ринський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірли­во дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин.

Учениця: (Дівчина-українка)

                                   Я — Україна, я — страдниця-мати,

Яка споконвіку була у ярмі

Турецькім, російськім…

Та всіх не назвати,

Бо зайди е різні, а муки одні.

Не тільки чужинці мене шматували,

Були і свої в нас жорстокі тирани.

Вони видавали укази й закони.

Тому і загинуло всіх нас мільйони.

Немов маля, що в муках народилось,

У долі, радості і різних неладах, —

Так я з неволі відродилась

І намагаюся стояти на ногах.

Ще зовсім молода та непокірна,

А на чолі — блакитно-жовтий стяг.

Прошу мені служити вірно.

Нехай Господь благословить мій шлях.
5. Кліп «Твоя, моя Україна»

Учениця: Нема життя без України, бо Україна — це мати, яку не вибирають, бо Україна — це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна — це пісня, яка вічна на цій землі. Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі якого було досить лиха… Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спу­стошливими війнами, чужоземними навалами. З XV століття, з часів козач­чини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної са­мостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж півтисячолітнє поневолення (1240 — 1991 р.)

  1. Кліп «Сучасна Україна»

Учень: (Вірш про Україну).

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна найкраща у світі!

Моя Україна – це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця.

  Учень:    Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і річки глибокі.

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже сучасні.

Учениця: Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна – це пісня весела.

Це щира, багата, як світ її мова,

Крилата така, мелодійна чудова.

Її обереги верба і калина,

Найкраща у світі –  моя Україна.

Бо нам найрідніші Вітчизна і мати.

То як же нам, дітям, її не кохати!

Учень: Моя Україна – козацькая слава!

Така волелюбна й мирна держава.

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

Вітчизна свята, дорога Україна,

Для кожного з нас ти у світі – єдина.

  1. Кліп «Мальви»

Учениця: Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. Україна є великою європейською державою. Вона потребує сьогодні вашої енергії та молодечого запалу, вашої праці і любові. Сьогодні ви лише школярі, але вже в цю мить ви — громадяни, які не байдужі до того, що відбувається в громаді, Батьківщині, світі. Тож від вас залежить, якою буде наша Україна.

Учениця: Так встань же, народ, і державність свою відроди,
Хай знає весь світ, що живуть тут не бидло, а люди,
Верни свою славу, в Європу, як рівний, ввійди,
Бо більше такої можливості, мабуть не буде.

Учениця:

«Хто там говорить, що й сам невпевнений
Ким був я і як я звуся?
Я — українець, я — європеєць
І цим горджуся!»

8 . Кліп «Україна – це ми»

 

 

 Хід заходу

І. Вступне слово вчителя. Оголошення теми заходу.

Учитель. Сьогодні наш урок – це урок патріотизму, єдності українського народу тема якого «Україна – єдина країна».

Сьогодні ми з вами поведемо мову про найдорожче серцю кожної людини…Нехай тему нашої розмови вам підкажуть рядки вірша Ліни Костенко.

Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

Оці степи, це небо, ці ліси

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе, як є дорога, явори.

Усе моє все зветься…Україна.

Учениця: У кожної людини є велика Батьківщина ‒ країна, де вона народилася. Наша держава називається Україною. Вона має славну і давню історію, прекрасну мову і високу культуру.

Учениця: Святою для кожної людини є земля, де вона зробила свій перший крок, вимовила перше слово, почула мамину пісню колисанку, а потім народну пісню, вперше пішла стежкою до школи. Це мала батьківщина. Для нас це Крим і рідне село, де ми живемо.

Учениця:

У всіх людей одна святиня,

Куди  не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

А ніж земний в пустині рай.

Нема без кореня  рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

Кліп про Україну

ВІРШ «Країна, в якій ми живемо». 

Учень: Є в центрі Європи чудова країна,

Сягає корінням у сиві часи.

І це – незалежна моя Україна,

Тут гори Карпати, степи і ліси.

Учениця: Шістсот і чотири ще тисяч гектарів –

Приблизно таку має площу вона.

Є Київ —  столиця у храмах і славі –

Та ріки: Дніпро, Дністер, Буг і Десна.

Учень: Ще Псел, Уж і Тиса та менші є ріки.

Курорти: Свалява, Бердянськ і Скадовськ.

Багато є сіл і міста превеликі:

Донецьк, Київ, Харків і Дніпропетровськ.

Учениця: Ґрунти чорноземні, джерела цілющі,

Озера блакитні та клімат м’який.

Козацькая слава повік невмируща

Та шлях до свободи завжди нелегкий.

Учениця: Історія України сягає у кілька тисячолітню глибину. Перша держава на території України з’явилася 7 тисяч років назад. Українські землі були заселені  мирними хліборобами закоханими у свою землю, але мужніми і непереможними. І у нас є підстави думати, що трипільська цивілізація, яка виникла на території України, була найдавнішою з усіх відомих.

Кліп «Трипільська цивілізація»

Учениця:

Зажурилась Україна, бо нічим прожити,

Витоптала орда кіньми маленькії діти.

Котрі молодії – у полон забрато;

Як зайняли, то й погнали до пана, до хана.

Учениця: Нестерпно стало жити українському людові в неволі, і почав він утікати. Втікачі називали себе козаками. Вони заснували Запорізьку Січ.  Сміливі і волелюбні  козаки стали гордістю України. Вони стали захисниками і оборонцями всього народу. А щоб не розгубити навичок захисника, придумали бойовий танець – гопак.

Кліп «Бойовий гопак»

Учень: слово «Україна» – утворилося від словосполучення « у своєму краю», слово «українець» – це той, хто живе у своєму краю.

Учень: слово «козак» має кілька версій про походження. Нам сподобалася  така: козак походить від слова «косак». Кілька тисяч років тому так називались воїни, які носили на голові косу. Коса – це символ приналежності до касти воєначальників. Право носити косу давалось тільки найкращим воїнам.

Танок (гопак)

Учениця: А наші пісні, що може бути краще?

Учениця:  Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, діти Росії – владність, Польщі – здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики…

Всіх обдарувавши, підвівся Господь зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчину, одягнену у вишиванку, на голові у неї багрянів вінок з калини і квітів.

  • Хто ти? Чого плачеш? – запитав Господь.
  • Я – Україна, я плачу, бо стогне моя земля від неволі горя і пролитої крові.
  • Чого ж ти не підійшла до мене? Я роздав уже всі таланти і не знаю, як зарадити твоєму горю.

Учениця: Дівчина хотіла вже йти, та Господь, підвівши правицю, зупинив її:

  • Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.

Узяла дівчина дарунок, міцно притиснула до серця і понесла пісню в народ. Тому такий він співочий. А українська пісня є найкрасивішою і найчуттєвішою.  Це наш талант.

Пісня «Квітка душа»

Учениця: Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі — на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. Мате­ринський образ України встає з полинових степів і глибинної чорноземної скиби, як барва зоріє із зажури поліських озер, що чистими очима довірли­во дивляться на світ, виростає недосяжно на повен зріст із карпатських верховин.

Учениця: (Дівчина-українка)

          Я — Україна, я — страдниця-мати,

Яка споконвіку була у ярмі

Турецькім, російськім…

Та всіх не назвати,

Бо зайди е різні, а муки одні.

Не тільки чужинці мене шматували,

Були і свої в нас жорстокі тирани.

Вони видавали укази й закони.

Тому і загинуло всіх нас мільйони.

Немов маля, що в муках народилось,

У долі, радості і різних неладах, —

Так я з неволі відродилась

І намагаюся стояти на ногах.

Ще зовсім молода та непокірна,

А на чолі — блакитно-жовтий стяг.

Прошу мені служити вірно.

          Нехай Господь благословить мій шлях.

Кліп «Твоя, моя Україна»

Учениця: Нема життя без України, бо Україна — це мати, яку не вибирають, бо Україна — це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна — це пісня, яка вічна на цій землі. Багатовікова історія українського народу, народу-великомученика, на долі якого було досить лиха… Майже кожне століття, як свідчать джерела, розпочате голодними роками, наслідками епідемій, спу­стошливими війнами, чужоземними навалами. З XV століття, з часів козач­чини, почалася національно-визвольна боротьба за побудову незалежної са­мостійної держави. Але шлях до незалежності був тяжкий і тернистий. Важко назвати країну, яка б пережила те, що пережила Україна за більш ніж півтисячолітнє поневолення (1240 — 1991 р.)

Кліп «Сучасна Україна»

Учень: (Вірш про Україну).

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна найкраща у світі!

Моя Україна – це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні джерельця.

  Учень:    Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і річки глибокі.

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже сучасні.

Учениця: Сади чарівні, мальовничії села,

Моя Україна – це пісня весела.

Це щира, багата, як світ її мова,

Крилата така, мелодійна чудова.

Її обереги верба і калина,

Найкраща у світі –  моя Україна.

Бо нам найрідніші Вітчизна і мати.

То як же нам, дітям, її не кохати!

Учень: Моя Україна – козацькая слава!

Така волелюбна й мирна держава.

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати, відкрила.

Вітчизна свята, дорога Україна,

Для кожного з нас ти у світі – єдина.

Кліп «Мальви» (Ані Лорак)

Учениця: Ми, українці, повинні пишатися тим, що наша Україна ніколи не поневолювала інші народи, не вела загарбницькі війни, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких і далеких сусідів. Україна є великою європейською державою. Вона потребує сьогодні вашої енергії та молодечого запалу, вашої праці і любові. Сьогодні ви лише школярі, але вже в цю мить ви — громадяни, які не байдужі до того, що відбувається в громаді, Батьківщині, світі. Тож від вас залежить, якою буде наша Україна.

Учениця: Так встань же, народ, і державність свою відроди,
Хай знає весь світ, що живуть тут не бидло, а люди,
Верни свою славу, в Європу, як рівний, ввійди,
Бо більше такої можливості, мабуть не буде.

Учениця:

«Хто там говорить, що й сам невпевнений
Ким був я і як я звуся?
Я — українець, я — європеєць
І цим горджуся!»

 Кліп «Україна – це ми»