Олена Кукленко

Медіаосвіта – це сучасна і актуальна тема, яка цікавить багатьох вчителів та викладачів, бо надає багато можливостей для поліпшення навчального процесу. Я вперше зацікавилась цією темою ще в 2011 році, саме тоді  мені пощастило стати випускницею першої в Україні літньої школи з медіаосвіти. Я зрозуміла, що медіаосвіта – це навчання теорії та практичним вмінням для опанування сучасними мас-медіа; що медіаосвіту слід відрізняти від використання медіа як допоміжних засобів у викладанні шкільних предметів. Мені близька думка Л. Мастермана, гуру медіаосвіти, який вважає, що медіаосвіта змінює відносини між учнем і вчителем, даючи змогу для роздумів і діалогів, тобто це швидше діалог, ніж дискусія.

З 2013 року розпочався експеримент із запровадження медіаосвіти в Харківській області, і я радо взяла участь у ньому. Велика кількість теоретичних і практичних семінарів, які проходили під керівництвом Академії української преси та Харківської академії неперервної освіти дали досить міцну базу знань та сформували думку про інтеграцію медіаосвіти у викладання тих предметів, якими я займаюся. Це  зарубіжна література та російська мова. Дуже важливим моментом для формування особистісної візуальної медіакультури учнів є розвиток критичного та творчого мислення, творчого візуального медіасприймання на уроках. Під час  роботи з будь-яким медіатекстом  потрібно допомогти учням зрозуміти різницю між реальністю і тим, що їм пропонує візуальне медіа.  Застосування на уроках зарубіжної літератури прийомів критичного мислення навчить відрізняти те, що здається, від знань та фактів. У чинній програмі  є багато творів, які час від часу екранізувалися. Вчителі із задоволенням використовують фільми, або їх фрагменти під час уроків. Я також часто практикую на уроках фрагментарний показ літературних екранізацій (до 10 хвилин) і пропоную учням обговорити побачене за таким алгоритмом:

а) екранізація як відображення режисерського світосприйняття особливостей часу створення фільму;

б) екранізація як переосмислення першоджерела, як відправна точка у створенні іншої художньої структури, але адекватної в загальній ідейній та емоційній налаштованості;

в) екранізація як відтворення художньої образності літературного слова засобами кіномистецтва та неминучі при цьому втрати авторського начала;

г) екранізація як аналіз авторської думки в першоджерелі, але в іншій формі її розвитку. Під час обговорення учні навчаються порівнювати літературний твір з екранізацією, враховуючи особливості кожного виду мистецтва. Здійснюється перехід від поверхового стереотипного читання і сприйняття твору до цілеспрямованого та опосередкованого, у учнів формується  аналітичний підхід до прочитаного та побаченого.

Після обговорення учні отримують практичні завдання. Наведу зразки завдань для учнів різних вікових груп.

Для 5-6 класів:

1. Малюнки дітей по враженням від фільму чи твору.
2. Створення вікторини до фільму.
3. Складання сценарію казки.
4. Складання запитань до автора твору, режисера, акторів.
5. Гра «Підбери епітет» до епізоду, сцени, репліки фільму.

Для 7-8 класів:

1. Усне малювання героїв фільму, вираження своїх вражень через малюнок, вірш, нарис.
2. Конкурс реклами до книги або фільму.
3. Порівняння малюнків до літературного твору та його екранізації.
4. Написання есе «Герой у творі та кінофільмі».
5. Тестування за змістом вивченого твору та побаченого фільму.

Для 9-11 класів:

1. Конкурс-аукціон творчих ідей «Мій майбутній сценарій».
2. Гра-вікторина «Що це за фільм?» (за картками).
3. Створення і озвучування мультфільму за вивченим поетичним твором у вигляді стоп-кадрів.
4. Створення кіноафіш за допомогою колажів із домальовуваннями.
5. Добір живописних, музичних творів, що асоціюються з тим чи іншим медіатекстом. Обґрунтування свого вибору.
6. Письмове рецензування медіатекстів.
7. Прослуховування усної інформації з наступним її ілюструванням малюнками, складання сценарного плану відеосюжету.
8. Виклад запропонованої інформації зі змінами її таким чином, щоб вона стала доступною малюку.

Зазвичай учні із задоволенням виконують такі завдання, активно беруть участь у дискусіях, вчаться висловлювати свої думки конкретно та аргументовано. Під час таких уроків наприкінці використовую діаграми Венна, щоб знайти спільне та розбіжне  в графіці та тексті.

Наступна ідея полягає в тому, щоб учні порівняли подібні персонажі та сюжетні лінії з різних медіаформатів. Мною було запропоновано учням 11 класу при вивченні твору М. Булгакова «Майстер і Маргарита» порівняти деякі уривки з роману та малюнки до цього твору, яких існує безліч. Відбулася ділова гра, у якій учні стали редакторами електронної версії відомого роману. Вони обрали серед ілюстрацій серію відомого художника  Павла Оринянського та спробували до малюнків підібрати відповідний текст і розташувати все  у вигляді презентації.  Зіставлення, що відбулося за цими обговореннями, дало нагоду глибше зрозуміти дві художні форми, продемонструвати, як митець використовує малюнки, а письменник – слова, щоб викликати подібні емоції. У старших класах учні із задоволенням користуються будь-якою можливістю продемонструвати свою особистість, заявити про себе. Тому завдання написати незвичний твір у різних форматах викликає зацікавленість. Так з’явилися твори в електронному вигляді з ілюстраціями. Деякі учні ілюстрували поезію, яка їм до вподоби, дехто створив аудіофайли, на яких сам читав вірші. Після кожної презентації було обговорення вражень, що їх справляють різні формати, оцінювалась ефективність кожного з них і вирішувалось, який формат краще підходитиме до їхньої аудиторії та мети.

На уроках російської мови учні 6-7-х класів протягом кількох тижнів працювали над проектом «Афоризмы о русском языке, литературе, речи и слове». Кожен відібраний афоризм обговорювався, чи є він достатньо цінним, щоб потрапити до збірки.  Результатом роботи стала книжка. При вивченні теми «Лексикологія. Жаргонізми» учням було запропоновано переглянути фрагмент із кінофільму за романом Ільфа і Петрова «12 стільців» і відповісти на запитання анкети.

1. Считаете ли вы, что русский язык загрязнен жаргонизмами и иноязычными словами?
2. Используете ли вы жаргонизмы в своей речи?
3. Допустимо ли использование жаргонных слов и выражений в СМИ?
4. Обращаете ли вы внимание на ошибки на рекламных щитах, афишах, вывесках, объявлениях? Как вы относитесь к этому?

Учні готувалися за темою і знайшли багато цікавого матеріалу, який продемонстрували та опрацювали наступного уроку. Хочу сказати, що батьки теж активно залучилися до цієї роботи.

Медіаграмотність надає учням базові знання, щоб боротися із стереотипами, та знайомить їх з методами пошуку надійних джерел інформації в процесі знайомства із чимось новим. На уроках літератури ми маємо виховувати компетентного читача, телеглядача, який розпізнає та піддає критиці різні упередження, розуміє, що подання матеріалу в популярних медіа не завжди точне та вичерпне. Особливо це стосується тем, на яких вивчаються інші культури і країни.

Викладання літератури має свою специфіку, яка обов’язково передбачає вплив на емоційну сферу учня. У зв’язку із цим актуальним є використання на уроках можливостей сучасного медіа (комп’ютерна графіка, відеофайли, презентації, анімація, ілюстративний матеріал). Це забезпечує  підключення до процесу переробки інформації механізмів образного сприйняття. На мій погляд, застосування медіа на уроках дає нову якість у передачі і засвоєнні системи знань. Принциповим при цьому стає одночасне підвищення медіакомпетентності, як учнів, так і вчителя.

Важливе нагадування наприкінці, якщо ви просто використовуєте недруковані медіа або елементи високої технології під час роботи з учнями, то це не обов’язково означає, що ваше викладання має характер медіаграмотності. Так само, навчати учнів використовувати нові медіатехнології, щоб передавати свої власні меседжі – корисна річ, але вона не свідчить про те, що в класі наявна медіаграмотність. Медіагамотність відрізняється від ширшого застосування технології наголосом на елементі розслідування і аналізу самими учнями. У нашому підході до медіаграмотності виконання завдань у класі пов’язано передовсім з виконанням програми та потребами учнів.