Терещенко О.Л., магістр управління,

вчитель-методист історії та права

Мереф’янської ЗШ І-ІІІ ступенів №6

Харківської районної ради Харківської області

 

Початок ХХІ століття характеризується новими політичними, економічними, соціально — культурними умовами, у яких відбувається формування громадянського суспільства, модернізація освіти та управління нею. Школа цілеспрямовано виконує важливе соціальне замовлення суспільства ­– формує громадянина-патріота, здатного розбудувати суверенну Україну, плекає творчу особистість із високим рівнем інтелектуального і духовного розвитку, здатну забезпечити поступ нації.

Управління системою громадянського виховання в Мереф’янській загальноосвітній школі    І-ІІІ ступенів №6 Харківської районної ради Харківської області – це наукове розроблення і практичне забезпечення нової системи громадянського виховання, мета якого – сформувати в учнів комплекс громадянських якостей, потребу захищати інтереси України, реалізовувати свій особистісний потенціал на благо Української держави.

Актуальність проблематики визначається необхідністю розвитку теорії громадянського суспільства, концепції громадянського виховання; вдосконалення управління системою громадянського виховання в навчальному закладі, використання інноваційних виховних технологій. Про суспільну значущість проблематики в умовах формування громадянського суспільства та модернізації освітніх процесів у країні свідчить низка законодавчо-нормативних документів, прийнятих на державному рівні: Конституція України, Закон України “Про загальну середню освіту”, Закон України “Про освіту”, Закон України “Про громадянство України”, Державна національна програма «Освіта. Україна ХХІ століття» та Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності. В  програмі «Основні орієнтири виховання учнів 1-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів України» підкреслюється, що головною метою сучасної школи є допомога учнівській молоді у її «життєвому самовизначенні, самореалізації, життєтворчості згідно з національними цінностями та в контексті ідеї інтеграції української держави у Європейський простір».

Управління є стрижнем, спрямованим на активізацію людини шляхом створення необхідних умов для прояву її творчого потенціалу. Тільки державно-громадське управління в Мереф’янській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №6 може забезпечити якісну та сучасну освіту. А громадсько активна школа є  інноваційною системою управління закладом освіти, яка базується на демократизації, партнерстві та волонтерстві. В основі діяльності ГАШ лежить громадсько орієнтована освіта, що представляє освітню філософію, яка сприяє створенню можливостей для членів спільноти, допомагає в реалізації їх потреб. За допомогою психолога було проведено анкетування всіх учасників навчально-виховного процесу, щоб з’ясувати потенціал освітнього середовища. Це дало нам змогу  мати психолого-педагогічний супровід та побудувати векторну модель освітнього середовища Мереф’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6. 

Векторна модель освітнього середовища

        

 

Згідно з цією моделлю – це  кар’єрне середовище активної залежності. Це означає, що у більшості випадків використовуються колективні, групові форми навчання й виховання, відмічається стимулювання пізнавальної активності учнів, вчителів, батьків, заохочення, створення ситуацій успіху тощо. Під впливом “суспільного вітру” вектор основного освітнього середовища – шкільного — за сприятливих умов може змінитися, трансформуватися до творчого середовища, проте для цього потрібно надавати всім учасникам навчально-виховного процесу більше свободи, враховувати їхні побажання, розвивати індивідуальні здібності. Тому в основі навчальних  та виховних методів повинні лежати демократичні цінності. Наші вчителі роблять усе можливе, аби знайти кращі способи розкриття потенціалу в дітях, в їхніх сім’ях і всіх членах громади. А  шкільна культура полягає у тому, аби розвинути бажання бути інноваційним, творчим та активним у житті навчального закладу. Таким чином, впровадження інноваційних технологій дає змогу об’єднати активних, творчих людей, які орієнтуються на ідеали громадянського суспільства, демократизацію освіти й усіх сфер соціального життя, перетворити школу в просвітницькій та культурний центр громади. Завдяки ГАШ, у нас з’являється реальна можливість дослідження інновацій власне виховної системи, діяльність якої включає три складові ГАШ, а саме: демократизацію, волонтерство та взаємовигідне партнерство в системі » школа – спільнота». У процесі її створення і розвитку щоразу необхідно вирішувати низку конкретних задач. Тому що вплив моделі ГАШ закладено в її ціннісній складовій, яка логічно проектує результати освітньої діяльності навчального закладу: від успішних учнів  – до впевнених людей, від активних учасників громадської дії – до відповідальних громадян, від родинного виховання – до добропорядних батьків у майбутньому. Певною мірою успіх залежить від єдності сім’ї та школи, від усвідомлення педагогами і батьками ролі цілеспрямованого впливу соціального середовища на формування ціннісних орієнтацій учнівської молоді. Важливим компонентом процесу формування ціннісних орієнтирів є виховання розуміння важливості громадянської ініціативи в ході розв’язання актуальних питань на рівні сімейного оточення, залучення  до соціальної практики спільно з представниками місцевої громади. З огляду на це найбільш ефективним засобом становлення як навчальної, так і ціннісної сфери особистості є технологія проектування.

Проектна діяльність сприяє розвитку ініціативи, самостійності, організаторських здібностей, стимулює процес саморозвитку, формує громадянські якості, компетентності та активну громадянську позицію. У нас є  досвід реалізації різноманітних проектів, в реалізації яких завжди беруть участь учні, вчителі, батьки та місцева громада. Наприклад: «Сучасний кабінет історії», «Подаруй шкільній бібліотеці книгу», «Наша учнівська громадська організація», «Я і мої права», «Шкільний музей – центр громадянського виховання» (останній проект був відмічений як один із найкращих у Всеукраїнській суспільній акції школярів України «Громадянин-2010»). На теперішній момент ми працюємо над проектом по створенню книги «Історія нашого міста», в якому беруть участь учні, вчителі, батьки, місцеві краєзнавці, пересічні громадяни нашого міста та представники влади місцевого самоврядування. Досліджуючи проблеми громади, учні вчаться розуміти складність і взаємозалежність соціальних проблем, набувають навички толерантного ставлення до поглядів і позицій інших  людей. А це і є шкільна культура. Отже, проектна діяльність, насамперед, дозволяє зосередитись на розвиткові особистості учня, на його здатностях до самовизначення та самовдосконалення, на процесі формування у нього громадянських якостей, компетентностей та активної громадянської позиції, а також допомагає  школярам усвідомити себе  повноцінними і рівноправними членами громади, відчути свій зв’язок з суспільством, що надасть їм змогу досягнути успіху в житті та брати активну участь у вирішенні соціальних проблем своєї громади.

У результаті нашої роботи ми створили власну модель ГАШ, в центрі якої є громада, що співпрацює з усіма учасниками навчально-виховного процесу. Доказом цього є створення навчального буклету з проектної діяльності для учнів, батьків, учителів.

Проблемно орієнтований аналіз управлінської діяльності щодо трансформації Мереф’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 в громадсько активну школу здійснювався за  підсумковими результатами мікродосліджень та за міжнародними стандартами якості діяльності громадсько активної школи, які є засобами самооцінювання. Цей процес складається з перегляду можливостей, оцінювання та визначення досягнень. Одне з мікродосліджень  дає змогу з’ясувати рівень сформованості громадянських якостей учнів. Учням та вчителям було запропоновано анкету з пропозицією оцінити, наскільки їм властиві запропоновані громадянські чи антигромадянські якості. Як бачите, самооцінка учнів, в основному, перевищує оцінки, виставлені учням учителями. Так, співпадають за параметрами 5, 8 – «громадянська відповідальність», «почуття громадянського обов’язку». Майже співпадають 2, 15,19 – «демократичність», «державний оптимізм», «громадянська відданість».  Найнижчу оцінку як вчителів, так і учнів має параметр 15 – «державний оптимізм».

При складанні комплексно-цільової програми нам слід звернути увагу на подолання розбіжностей в оцінках респондентів, підвищення рівня сформованості всіх громадянських якостей, але особливо тих, які одержали найнижчі оцінки.

Одним із міжнародних стандартів якості діяльності ГАШ є шкільна культура, сутність якої полягає в тому, аби «привити» учням бажання бути інноваційними та активними в житті навчального закладу. Кожен стандарт характеризується показниками, оцінюється за шкалою 1-4 та визначає рівень розвитку ГАШ: 1- відсутність розвитку, 2 – початковий рівень, 3 – сильна позиція, 4 – відмінні результати. В проведенні оцінювання якості діяльності ГАШ брали участь як представники громади, так і учні, вчителі, батьки. Представлена таблиця «Шкільна культура» є результатом самооцінювання міжнародного стандарту якості діяльності ГАШ.

Шкільна культура	1	2	3	4
Залучення учнів, учителів, батьків, громади та різних організацій до активної участі у процесі прийняття рішень				+
Командний підхід широко використовується в діяльності школи				+
Вчителі використовують стратегію багатоаспектного навчання			+
Вчителі розвивають учнівські компетенції, які необхідні для успішного життя				+
Відповідальність – найважливіша політика школи			+
Інформація розповсюджується серед усіх партнерів				+

Такий аналіз діяльності ГАШ сприяє усвідомленню її соціально-педагогічних можливостей. Адже вся система тісного взаємозв’язку «школа – спільнота» Мереф’янської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 є яскравим прикладом сумісної проектної діяльності (учнів, учителів, батьків, представників місцевої громади), яка випливає з гармонійної єдності інтересів суспільства й громадянина, покликана змалку виховувати найблагородніші почуття ЛЮДИНИ і ГРОМАДЯНИНА.                                        

 Список рекомендованої літератури 

1. Гречаник О.Є. Управління навчально-виховною діяльністю. – Х., 2007
2. Методика воспитательной работы. /Под ред. В.А.Сластенина. – М., 2002.
3. Ксензова Г.Ю. Психолого-педагогические основы воспитательной деятельности классного руководителя и учителя. — М.: Центр “Педагогический поиск”, 2004
4. Лизинский В. М. Психолого-педагогический и управленческий дневник директора школы. – М.: Центр «Пед. поиск», 2000