Кукленко Олена Сергіївна, учитель світової
літератури спеціаліст вищої кваліфікаційної
категорії Мереф`янської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №6 Харківської районної
ради Харківської області
Терещенко Олена Леонідівна, вчитель-методист
історії та правознавства Мереф’янської
загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6
Харківського районної ради Харківської області
Перехід України до високотехнологічного інформаційного суспільства зумовлює необхідність глибокого оновлення системи освіти, яка є основою розвитку країни, запорукою її майбутнього. У проекті національної доктрини розвитку освіти України в ХХІ столітті наголошується, що стрижнем освіти має стати виховання особистості, здатної до творчої праці, самонавчання і професійного розвитку, мобільної в освоєнні та впровадження новітніх наукомістких технологій. Одним із вирішальних чинників модернізації системи освіти є створення нового покоління засобів навчання, які поєднують досягнення сучасної педагогічної науки з потужними дидактичними можливостями комп’ютерних технологій.
У прийнятому Верховною Радою України 9 січня 2007 р. Законі «Про основні засади розвитку інформаційно¬го суспільства в Україні на 2007-2015 роки» визначено однією зі стратегічних цілей «забезпечен¬ня комп’ютерної та інформаційної грамотності насе¬лення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у форму¬ванні всебічно розвиненої особистості».
Переваги ІКТ ґрунтуються на їх основних можливостях:
‒ Мультимедійність — це доцільне поєднання в комп’ютерному навчальному засобі (презентації, програмі тощо) текстових, графічних, аудіо- та відеоматеріалів. Мультимедійність дає змогу макси¬мально унаочнити навчальний матеріал.
‒ Інтерактивність — це можливість спілкува¬тися з комп’ютером, наявність іншої реакції про-грами на кожну іншу дію користувача. Інтерактив¬ність — невід’ємна складова частина якісного на¬вчального процесу та навчальних комп’ютерних матеріалів. Надаючи школярам можливість вибо¬ру різних варіантів їх дій, інтерактивність є осно¬вою тестів, навчальних ігор та інших засобів про¬будження учнівського інтересу та пізнавальної ак¬тивності. Презентаціям і подібним продуктам про¬грамного забезпечення (ППЗ) інтерактивність на¬дає нелінійної структури, яка передбачає можливість врахування різного ходу думок учнів на уроці та створює умови для активізації їх самостійного мислення, сприяє розвитку твор¬чих здібностей учнів.
‒ Більша автономність та активність учнів у на¬вчальному процесі — забезпечується можливістю їх вільного доступу до альтернативних джерел інформа¬ції, які вони можуть шукати в Інтернеті. У інформа¬ційному суспільстві вчитель і підручник вже не мо¬жуть бути єдиними та непорушними джерелами іс¬тини. Життя настільки стрімко змінюється, що жод¬на освіта не в змозі забезпечити людину сумою необ¬хідних і назавжди усталених знань. Тому від сучасної молоді вимагається оволодіння навичками самоосвіти, яку вона повинна продовжувати практично протягом усього свого життя. А найкращим інструментом для розвитку цих навичок нині є саме можливості ІКТ.
‒ Забезпечення рівного доступу до якісної освіти — ще одна надзвичайно важлива перевага ІКТ, яка забезпечується в результаті співпраці вчителя і учня.
‒ Відповідність уподобанням і потребам сучасної молоді.
Ще Коменський Я.А наполягав на тому, «щоб усе, що викладається юнацтву, не змушувало його робити будь-що супроти волі і внаслідок примусу, а навпаки давало змогу, наскільки це можливо, все робити добровільно й самостійно з певним захопленням». Цей принцип широ¬ко використовується в сучасних педагогічних технологіях, відомих як особистісно-орієнтоване на-вчання та педагогіка співпраці (партнерська педагогіка). А оскільки одним із пріоритет¬них захоплень сучасної молоді є саме комп’ютерні технології, школа повинна спиратися на цей інтерес учнів і максимально широко впроваджувати ІКТ у навчальний процес. Залучення учнів до ви-користання цих технологій також стане для них до¬брою підготовкою до життя в сучасному світі, де володіння комп’ютером є однією з ключових компетентностей, що забезпечує конкурентоспроможність людини на ринку праці.
‒ Економія коштів і часу. Як для держави – через випуск електронних підручників, так і для вчителя – через використання відповідних педагогічних програмних засобів.
Поряд з загальними можливостями і закономірностями використання ІКТ в навчальному процесі, цей процес має свої особливості і в залежності від конкретних дисциплін його застосування. Це стосується і суспільно-гуманітарних дисциплін.
Як вчителі, зацікавлені в результативному використані ІКТ, хочемо зазначити, що методика їх використання у викладанні суспільно-гуманітарних дисциплін, зокрема історії та правознавства, світової літератури перебуває у стадії становлення. Це дає можливість вчителю бути учасником цього процесу. Тому інформаційно-комунікаційні та мультимедійні технології у рам¬ках шкільної освіти можна використо¬вувати з метою:
‒ пояснення нового матеріалу;
‒ контролю знань учнів;
‒ організації самостійної роботи учнів на уроці та вдома;
‒ організації пізнавального дозвілля учнів;
‒ розвитку творчої активності учнів, їх навичок роботи з програмним забезпеченням та публічного представлення результатів своєї діяльності.
Презентації використовуються як вчительські (під час подачі нового матеріалу), так і учнівські (під час перевірки домашнього завдання, захисту проекту). Засобами ІКТ є можливість представити матеріали власного напрацювання.
Головною метою учителя, який використовує інформаційно-комунікаційні технології на уроці, має бути – створення сприятливих умов для активного розвитку пізнавальної діяльності, успіх якої значною мірою залежить від різноманітності пізнавального простору.
Сьогодні життя сучасної дитини, підлітка не можна уявити без медіа. Що ж стоїть за цим поняттям? «Медіа» (грец. – це середина або посередник). Згадаймо поняття «Mediterranean Sea» – Середземне море або «медіум» – посередник між живими та померлими душами. Сучасне значення «медіа» – це засіб, через який опосередковано здійснюється комунікація між людьми, групами людей. Медіа – це всі засоби масової комунікації, а також засоби масової індивідуальної комунікації й, так звані, мережеві мультимедійні засоби (друковані видання, радіо, кіно, телебачення, комп’ютерно опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія).
Найбільш гостро проблема місця і ролі засобів масової комунікації стоїть по відношенню до дітей та підлітків. Згідно з даними Національної спілки сімейних асоціацій Росії (Україна, на жаль, таких вимірювань не робила) неповнолітня аудиторія щорічно проводить у середньому 154 години якісного часу (тобто періоду неспання) з батьками, 850 годин – з учителями, 1400 годин відводиться на контакти з різними екранними медіа. За цією статистикою сучасний школяр витрачає більше 6 годин на день на спілкування з медіа. При цьому 88% цього часу йде на перегляд телепередач і фільмів, розмови по телефону та комп’ютерні ігри і лише 12% – на читання друкованих текстів. До 18 років дитина встигає провести перед телевізором понад 2-х років свого життя. Якість побаченого бажає бути кращою. Так, на 1 годину телетрансляцій доводиться 4,2 сцени насильства та еротики, кожні 15 хвилин глядач російського та українського телебачення бачить на екрані акт агресії, насильства або еротичну сцену. У багатьох фільмах (як російських, вітчизняних, так і західних) образи злочинців і вбивць романтизуються, таким чином, подібні персонажі показані як цілком нормальні і навіть привабливі люди (досить пригадати реакцію молодої аудиторії на серіал «Бригада»).
Діти та підлітки не в змозі самостійно розібратися у всьому потоці медіаінформації, навчитися критично мислити стосовно медіатекстів. Раніше домінувала думка: «Хто володіє інформацією – той володіє світом». Нині не менш актуальна ідея: «Хто фільтрує інформацію – той володіє ситуацією». Тобто, загальне орієнтування в медіаінформаційному просторі сьогодні – важливе вміння сучасного учня. А допомогти сформувати практичні уміння для орієнтування в інформаційних потоках сьогодення, для звільнення від непотрібної інформації та творчого інтерпретування різноформатної медіапродукції може і повинен вчитель, якому не байдуже майбутнє молодого покоління в нових умовах інформаційного суспільства.
Дуже важливим моментом для формування особистісної візуальної медіакультури учнів є розвиток критичного та творчого мислення, творчого візуального медіасприймання на уроках, зокрема світової літератури. Під час роботи з будь-яким медіатекстом потрібно допомогти учням зрозуміти різницю між реальністю і тим, що їм пропонує візуальне медіа.
Звичайно, найпростішим прийомом психологічного захисту від подібного «промивання мізків» є свідоме переривання контактів із джерелом інформації. Наприклад, достатньо час від часу припиняти дивитися телевізор на один-два тижні, щоб відбулося «відновлення» свідомості. Але такий спосіб більше підходить дорослій людині, діти і підлітки не можуть без сторонньої допомоги подолати звичку весь вільний час проводити перед телевізором або комп’ютером.
Застосування на уроках світової літератури, історії, правознавства прийомів критичного мислення навчить відрізняти те, що здається, від знань та фактів. У чинній програмі із світової літератури, історії є багато творів, які час від часу екранізувалися. Вчителі із задоволенням використовують фільми, або їх фрагменти під час уроків. Під час їх обговорення учні навчаються порівнювати історичну епоху літературного твору з екранізацією, враховуючи особливості кожного виду мистецтва. Здійснюється перехід від поверхового стереотипного читання і сприйняття твору до цілеспрямованого та опосередкованого, у учнів формується аналітичний підхід до прочитаного та побаченого.
Зрозуміло, що уроки з використанням мультимедійних технологій потребують великої підготовки. Учитель повинен вміти користуватися різноманітними програмами: графічними, flesh – анімації, web – редактора, програмами для створення презентацій, програмами для роботи зі звуком та відео. Усе залежить від того, у якому вигляді ви вирішили подати інформацію. Це може бути відео, презентація, web – сторінка з різноманітними роликами. Взагалі, вибір дуже великий. Для унаочнення навчального матеріалу можна використовувати ресурси Інтернету.
Мультимедійний урок дає можливість комбінувати в одному уроці неймовірну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й більшу кількість дітей. Насамперед, нам самим має бути цікаво те, що ми робимо, як ведемо урок. Коли ти задоволений, щасливий від створеного уроку, то й твоя енергія обов’язково передається дітям. І ти, напевно, зможеш заразити своїм бажанням пізнати щось нове, разом створити якесь диво.
В практичній діяльності на уроках суспільно-гуманітарного циклу надаємо перевагу використанню власного дидактичного засобу — мультимедійної комп’ютерної презентації, зокрема такі їх види:
‒ презентації для лекційного викладу матеріалу;
‒ презентації для уроків узагальнення.
Можна сказати, що використання презентацій полегшують роботу вчителя як лектора. На відміну від традиційної, комп’ютерна лекція має великі можливості використання ілюстративних матеріалів.
Демонстрація презентації супроводжує лекційну частину заняття, сприяє кращому засвоєнню матеріалу. Екран дисплея і слово вчителя — дієві засоби розвитку мовлення на уроках літератури. Учні навчаються слухати мову, дивитись та усвідомлювати екранний образ, що поглиблює розуміння лекції, бо на рецептори діє емоційна мова з її виражальними засобами (темпом, тембром, паузами, інтонацією та ін.), і зорові образи. Крім того, це дає змогу «оживити» урок, пов’язати вивчення матеріалу з враженнями, спостереженнями учнів.
Кожна сторінка презентації містить текстову, графічну та анімаційну інформацію. Це справляє сильний емоційний вплив на учнів, а також стимулює їх творчі здібності. Таким чином, комп’ютер виступає як технічний засіб навчання. Учні, які слухають матеріал, одночасно можуть бачити демонстраційний матеріал. Тому комп’ютерну лекцію потрібно розглядати як новий інструмент у роботі вчителя, що дозволяє створювати наглядові і більш інформаційно насичені уроки.
Визначальними пріоритетами нашої практичної діяльності є особистісно-орієнтований підхід, індивідуалізація й диференціація навчання. Орієнтація на конкретного учня, його потенційні можливості як партнера, який свідомо здобуває знання, розвиває здібності, набуває досвіду спілкування в діалозі, аргументовано відстоює свою думку. Атмосфера доброзичливості та співробітництва, яку ми намагаємося створити на своїх уроках, сприяє інтелектуальній розкутості учнів, вільному обміну думками, реалізації їх пізнавальних потреб й інтересів. Отже, створення мультимедійних презентацій посилюють діяльну активність учня як суб’єкта навчального процесу.
Використання комп’ютерних засобів одночасно з інноваційними прийомами і методами навчання при викладанні предметів суспільно-гуманітарного циклу та застосування їх під час проведення позакласних заходів підвищують:
— продуктивність праці вчителя і учнів;
— інформаційність процесу викладання;
— можливості використання наочності на уроці;
— мотивацію та індивідуалізацію навчання;
— розвиток творчих можливостей учнів;
— рівень сприятливого емоційно-психологічного стану.
Учителеві, що використає ІКТ на уроках, не слід забувати, що в основі будь-якого навчального процесу лежать педагогічні технології. Інформаційні освітні ресурси повинні не замінити їх, а допомогти їм бути більш результативними. Вони дозволяють оптимізувати працю вчителя, щоб навчальний процес став більше ефективним. Але в центрі цього процесу стоїть вчитель, його живе слово.
Таким чином, застосування медіа на уроках дає нову якість у передачі і засвоєнні системи знань. Принциповим при цьому стає одночасне підвищення медіакомпетентності, як учнів, так і вчителя.
ПАМ′ЯТКА по використанню відеоджерел.
1. Перегляньте відео самостійно.
2. Визначте, на якому етапі уроку доцільно його використати, як воно співвідноситься з текстом підручника, темою уроку;
3. Доцільно використовувати весь фільм чи його фрагменти?
4. Сформулюйте запитання, на які потрібно буде відповісти учням по закінченню роботи з відео джерелом;
5. Проведіть підготовчу роботу з учнями:
‒ активізація їх пізнавальної діяльності;
‒ організація їх для роботи (ручка, зошит для нотаток):
‒ мотивація (тема, дати, персонажі, події)
6. По закінченню перегляду фільму (фрагменту), обговоріть його за попередньо заданими учням запитаннями;
7. Співставте інформацію, отриману з відеоджерела з інформацією, отриманою з підручника ( можна наперед задати випереджувальне завдання по підручнику);
8. Визначте, яке джерело більш достовірне.
Анотація.
Перехід України до високотехнологічного інформаційного суспільства зумовлює необхідність глибокого оновлення системи освіти, яка є основою розвитку країни, запорукою її майбутнього. А оскільки одним із пріоритет¬них захоплень сучасної молоді є саме комп’ютерні технології, школа повинна спиратися на цей інтерес учнів і максимально широко впроваджувати ІКТ у навчальний процес. Залучення учнів до ви¬користання цих технологій також стане для них до¬брою підготовкою до життя в сучасному світі, де володіння комп’ютером є однією з ключових компетентностей, що забезпечує конкурентоспроможність людини на ринку праці. Застосування медіа на уроках дає нову якість у передачі і засвоєнні системи знань. Принциповим при цьому стає одночасне підвищення медіакомпетентності, як учнів, так і вчителя.
Анотация.
Переход Украины к высокотехнологичному информационному обществу вызывает необходимость глубокого обновления системы образования, которая является основой развития страны, залогом ее будущего. А поскольку одним из приоритетных увлечений современной молодежи является именно компьютерные технологии, школа должна опираться на этот интерес учеников и максимально широко внедрять ИКТ в учебный процесс. Привлечение учащихся к использованию информационно-коммуникативных технологий также станет для них хорошей подготовкой к жизни в современном мире, где владение компьютером является одной из ключевых компетентностей, обеспечивает конкурентоспособность человека на рынке труда. Применение медиа на уроках дает новое качество в передаче и усвоении системы знаний. Принципиальным при этом становится одновременное повышение медиакомпетентности, как учеников, так и учителя.
Annotation.
Transferring to nigh-tech informational society in Ukraine requites deep upgrading in its educational system. This is one of the most impotent one in development of the country and plays the key role in its future computer technologies. Today play an important role for today’s gaefh, so this fact should be taken info consideration while making up a curriaelam and should be widely adopted in the learning process. Involvement of students info the process of using ICT may become a good experience for the modern life, where computer skids are very valuable in the labor market. Using media at the lessons gives pupils new quality in learning and gaffing knowledge. At the sane time pupils and teachers develop their media competence.
Література
1. Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости: Избранные эссе. Пер. с нем. / Под ред. Ю. А. Здорового – М.: Медиум, 1996.
2. Винтерхофф-Шпурх П. Медиапсихология. Основные принципы. – Х.: Гуманитарный Центр, 2007.
3. Кириллова Н. Б. Медиакультура: теория, история, практика: Учебн. пособие. –
М.: Академический проект; Культура, 2008.
4. Потятиник Б. В. Медіа: ключі до розуміння. – Л.: ПАІС, 2004.
5. Череповська Н. Візуальна медіакультура учнів ЗОШ. К., 2010.