«Інтегративні уроки як засіб формування цілісного наукового світогляду учнів у процесі навчання правознавства»

                                                                Терещенко О.Л., вчитель-методист історії

                                                                та правознавства Мереф’янської

                                                                загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6

                                                         Харківського районної ради  Харківської області

 

 «Інтегративні уроки як засіб формування цілісного наукового світогляду учнів   у процесі навчання правознавства»

      Перед сучасною національною школою України поставлене завдання підготовки учнів, які володіють знаннями на рівні світових вимог. Трансформація правової освіти відповідно до літніх реалій, сприйняття викладання права як засобу засвоєння загальнолюдських цінностей, розвитку критичного мислення, використання повчальної аргументації та надбань загальної культури передбачають упровадження нового типу навчання. Оновленню змістові правової освіти повинні відповідати сучасні форми  та методи навчання.

У пошуках інноваційних технологій викладання правознавства ми маємо орієнтуватися на гуманістичний підхід, за яким навчальний процес структурується  на солідарній основі, в якому постійно існує вибір пізнавальної альтернативи, котрий передбачає подання правознавства не у вигляді безособової соціологічної схеми, а у формі драми людських відносин. За таких умов учні повинні відчути, що правознавство ставить перед людиною суперечливі завдання, які не мають готового вирішення і вимагають для свого розв’язання великого напруження не тільки інтелектуальних, а й духовних сил людини.

Задля реалізації цих пріоритетів сучасної освітньої парадигми і почали впроваджуватися у практику викладання шкільних історичних курсів нестандартні уроки, нетрадиційні форми навчання, найбільш суголосні новітнім підходам до організації навчального процесу.

Проблема інтеграції навчання і виховання важлива і сучасна як для теорії так і для практики. Її актуальність зумовлена змінами у сфері науки, виробництва, новими соціальними запитами. Сьогодні важливі саме інтегровані знання і побудовані на їх основі навчальні предмети узагальнюючого характеру – інтегровані предмети. Тому максимальна інтеграція шкільних предметів —  повинна забезпечувати синтез, об’єднання і вивчення всіх сторін і закономірностей, явищ та процесів у їх загальному зв’язку, у взаємодії і русі. С. Клепко розрізняє таки види інтеграції: зовнішню міжпредметну, внутрішньо – предметну – об’єднання знань навколо основних методів, законів, положень, понять; інформативну інтеграцію, яка, в свою чергу, представлена новими інформативними технологіями; педагогіко – технологічну інтеграцію – реалізація міжпредметних зв’язків, проведення інтегративних (бінарних) уроків; інституціональна інтеграція – створення нових навчальних дисциплін, інтегративних курсів, полі дисциплін; психологічна інтеграція – формування міждисциплінарної свідомості.

Тема інтеграції знань суттєво і з огляду на гуманізацію освіти, на впровадження «суб’єкт – суб’єктивний» стосунків між педагогами й учнями. Розв’язання цього завдання, у свою чергу, вимагає від учителів ставлення до учня як до цілісної суверенної особистості. У сучасній  же школі цілісною особистістю виступає, як правило, учитель, що ж до учня, то він здебільшого представлений «частинами»: пам’яттю, навичками, уміннями тощо. Учень, на думку відомого Санкт – Петербурзького вчителя – новатора Є.М. Ільїна, сьогодні «розібраний» на складові: по предметно, поурочно.

Ефективна реалізація міжпредметних зв’язків сприяє атмосфері творчого співробітництва в педагогічному середовищі, адже всім відомо, що вчителі, працюючи колективами, фактично діють за зачиненими дверима своїх навчальних кабінетів. За таких умов у навчанні діє принцип, названий відомим болгарським психологом Г. Лозановим «шухлядковим»: кожний вчитель, приходячи на урок, відчиняє відповідну «шухлядку» учнівської пам’яті і, заклавши до неї інформацію зі свого предмета, зачиняє. Теж саме відбувається наступного уроку, але інформація надходить уже до іншої «шухлядки». Зрозуміло, що про цілісну, єдину картину оточуючого світу, що має бути створена в уяві учня, за таких умов годі й мріяти.

Інтеграція – процес не механічний. Створюючи інтегровані курси, слід враховувати спільність мети інтегрованих предметів, збіг або тотожність об’єктів пізнання, наявність близьких за змістом понять, термінів, спільних закономірностей. Доки такі інтегровані курси в перспективі, учителя самотужки можуть сприяти більш різносторонньому розвитку учнів, формуванню в них цілісної картини світу. Інтегровані уроки більш цікаві, тому що не кожний день на уроці присутні два викладачі одночасно, вони допомагають вирішувати більшу кількість задач, використати різні методи і форми навчання, інформаційно-комунікаційні технології, педагогічні програмні засоби навчання.

    Метою інтегрованого навчання є:

  • формування в учнів цілісного уявлення про навколишній світ, системи знань і вмінь;
  • досягнення якісної, конкурентоздатної освіти;
  • створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів в процесі вивчення загальноосвітніх предметів і предметів професійно — теоретичного циклу;
  • активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках;
  • ефективна реалізація розвивально-виховних функцій навчання.

Досягненню цієї мети служать інтегровані (міжпредметні) уроки. Між предметні уроки відіграють важливу роль у формуванні єдиної системи знань школярів, їх готують разом учителі двох і більше навчальних предметів (історія плюс  світова література, правознавство плюс світова література,  історія плюс географія, правознавство плюс географія, правознавство плюс біологія, правознавство плюс екологія, історія плюс музика, право плюс громадянська освіта, історія плюс громадянська освіта, громадянська освіта плюс правознавство тощо). Такий урок втілюється у принципово новій методичній структурі: він може складатися як з окремих епізодів, мозаїки знань з різних предметів про одне явище, подію, особистість, так і являти собою бесіду чи диспут учителів – предметників протягом усього уроку із залученням до     обговорюваної проблеми учнів. При цьому можуть демонструватися різний рівень учительського досвіду, різні підходи, концепції ( додаток А,Б).

В основі інтегративного уроку – синтез різних підходів до теми, до учня – «метод поліфонії».    Значно глибше, на основі органічного поєднання раціонального та емоційно-ціннісного сприймання виучуваного матеріалу, будуть засвоєні учнями інтегровані знання з таких, приміром, тем, як:

  • «Великі географічні відкриття»: правознавство, історія середніх віків, географія, біологія;
  • «Мистецтво епохи Відродження»: історія середніх віків, образотворче мистецтво, музика, правознавство;
  • Інтегрований урок – реквієм пам’яті В. Стуса, Ю. Литвина, О. Тихого,

А Горської – діячів дисидентського руху в Україні: історія, українська література, образотворче мистецтво, музика, правознавство;

  • «Громадянська війна в США в другій половині ХІХ століття»: всесвітня історія, громадянська освіта, правознавство;
  • «Органи самоврядування в Україні»: правознавство, громадянська освіта, географія, історія тощо.

     В результаті, на інтегрованих уроках формуються наступні компетенції:

  • ціннісно-смислові (розуміння мети уроку, важливості вивчення теми);
  • загальнокультурні (культура мовлення, почуття патріотизму, історичні дані про рідне місто);
  • інформаційні (робота з комп’ютером, вміння самостійно підбирати необхідний матеріал);
  • комунікативні (вміння працювати в групах, вислуховувати, спілкуватися, лояльно відноситися до людей з іншою точкою зору).

Успіх справи у проведенні інтегративних уроків забезпечує загальна підготовленість до творчої праці усього педагогічного колективу. Визначивши можливі теми інтегративних уроків, учителі готують їх у такий спосіб:

  • нагадування учнями фактів, засвоєних із змісту інших предметів, актуалізація сюжетів, ідей, образів при вивченні літератури як факт суспільного життя, як конкретизацію загальної ідеї і характеру історичної особи і події;
  • залучення у розповідь вчителя матеріалу з програм суміжних предметів;
  • постанова питання, яке вимагає застосування раніш сформованих знань;
  • бесіда із змісту виконаного міжпредметного завдання;
  • підготовка учнями повідомлень і рефератів на основі джерел знань, які застосовуються в суміжних предметах.

Міжпредметні уроки вимагають, безумовно, спеціальної підготовки, значних витрат часу. Проте, самі інтегровані уроки найбільш успішно долають формалізм, академічність знань, повністю використовують, світоглядний потенціал, виучуваного матеріалу, стимулюють пізнавальні інтереси школярів. Система інтегративного навчання включає учнів у творчу діяльність, прискорює формування в них стійких переконань і наукового світогляду, дає помітний виграш у часі. Вона виводить учителя з окреслених, замкнених рамок свого предмета, ставить його перед необхідністю самовдосконалення.

Таким чином, перевагами  інтегрованого навчання є інтеграція, яка пожвавлює навчальний процесс, економить навчальний час, позбавляє від перевтоми. Застосування в навчальному процесі інтегрованих технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню навичок і вмінь учнів, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, активної взаємодії учнів. Це така організація навчального процесу, за якої неможлива не участь учня в колективному процесі пізнання, співнавчання, взаємонавчання.

 

Додаток А

Предмет, підручник: історія України, підручник – Швидько Г.К. Історія України ХVІ-ХVІІІ ст. -8 клас.

Тема № 3: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Форма: урок.

Назва: урок-узагальнення.

Цілі:

  • розвивати критичне мислення;
  • усвідомлення цінностей свободи, рівності, недискримінації, гідності.

Завдання:

  • Систематизувати знання учнів про Богдана Хмельницького як політичного діяча в контексті Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.
  • Розвивати вміння аналізувати історичні джерела, порівнювати, робити висновки.
  • Допомогти учням в осмисленні цінностей свободи, рівності, недискримінації, гідності.
  • З’ясувати роль Б. Хмельницького у реалізації цінностей, пов’язаних із правами людини в процесі державотворення середини ХVІІ ст.

Ключові слова: свобода, рівність, недискримінація, гідність.

 

Хід

  1. Проблемне питання:

З’ясувати  роль Б. Хмельницького у реалізації цінностей, пов’язаних із правами людини в процесі державотворення середини ХVІІ ст.

  1. Вправа «Зроби крок уперед».

Мета вправи: дати можливість учасникам відчути, наскільки різними чи схожими почувались у суспільстві представники різних соціальних груп, в залежності від їх етнічної приналежності, соціального статусу та державницької політики Речі Посполитої.

Інструкція щодо проведення:

  1. Роздати довільно усім учасникам картки з соціальними ролями. Попросити не показувати їх нікому та не розголошувати своєї ролі (ролі можуть повторюватися).
  2. Попросити усіх за 2-3 хвилини «вжитися» у ролі. Для цього задайте питання та попросіть учасників

уявити:

  • У якому будинку вони народилися? Як проводили час з батьками?
  • Яким є Ваше повсякденне життя сьогодні? Яке ваше соціальне оточення? Хто ваші друзі?
  • Який спосіб життя ви ведете? Які ваші потреби? Які ваші заробітки або вашої родини?
  • Що вас хвилює? Про що ви турбуєтесь?
  1. Попросити учасників дотримуватися тиші та уникати будь-яких реплік і коментарів під час вправи.
  2. Запропонувати стати усім в одну лінію.
  3. Повідомити, що ви збираєтесь зачитати список ситуацій. Кожного разу, коли хтось із учасників може ствердно відповісти на зачитане висловлювання, він робить крок уперед.
  4. Дати хвилину для «виходу» з ролей та приступіть до обговорення.

Соціальні ролі:

Ви – кріпак

Ви – жінка, яка працює за наймом у поміщицькому господарстві

Ви – православний священик

Ви – козак

Ви – єврей, що мешкає у Києві

Ви – польський селянин

Ви – греко-католицький священик

Ви – представник козацької старшини

Ви – український гетьман

Ви – польський гетьман

Ви – литовський селянин

Ви – міщанин

Ви – купець

Ви – селянин-українець, що мешкає у Східній Галичині

Ви – єврей, що мешкає у Львові

Ви – польський селянин

Ви – чумак, що має 15 возів

Ви – дівчина 10-ти років з православної селянської родини з Лівобережної України

Ви – міський мешканець

Ви – ремісник

Ви – член магістрату

 Ситуації та події.

  1. Ви – вільна людина.
  2. До вас не застосовуються тілесні покарання
  3. Ви маєте власне житло і ведете власне господарство
  4. Ви мешкаєте в місті
  5. Ви можете дозволити собі екіпаж
  6. Ваша мова, релігія та культура користуються повагою у суспільстві
  7. Ви ніколи не відчували дискримінації через власне походження, того, яким Ви є
  8. Ви вільно святкуєте релігійні свята з рідними та близькими
  9. Вас не дуже хвилюють повинності на користь держави
  10. Ваше життя – цікаве, і майбутнє своє ви бачити у позитивному світлі
  11. Ви можете бути обрані в Сейм чи магістрат
  12. Ви не відчуваєте ризику зазнати знущань чи переслідувань на вулиці через власне походження чи те, яким Ви є
  13. Ви – освічена людина
  14. Ви маєте право на користування землею
  15. Ви користуєтесь визнанням та повагою в суспільстві
  16. Вашу думку щодо соціальних та політичних питань поважають
  17. Ви опікуєтесь пробудженням національної свідомості українського народу
  18. Робота в групах:

Завдання для груп: проаналізувати історичні джерела і з’ясувати, як у них відображені цінності свободи, рівності, гідності, недискримінації.

І група: документ «Із записок венеціанського посла Альберто Віміно про Б. Хмельницького (1650 р.)» — с. 122

ІІ група: документ: «Розповідь секретаря французького посольства Польщі про початок переговорів ворогуючих сторін» — с. 141 – 142.

ІІІ група: документ: «Із свідчення венеціанського посла Альберто Віміно про державний устрій України (1650)» — с. 148.

IV група: документ: «З універсалу Б. Хмельницького від 24 березня 1652 р. » — с. 152 – 153

V група: документ: «Витяги із Статей Богдана Хмельницького» — с. 165 – 166.

  1. Презентація роботи груп.
  2. Рефлексія:
  • Обговорення проблемного питання («ПРЕС»)
  • Бесіда:
    1. Які події відбувалися у країнах Західної Європи в середині ХVІІ ст.?
    2. Порівняйте діяльність Б. Хмельницького та О. Кромвеля в контексті реалізації цінностей свободи, рівності, гідності, недискримінації в середині ХVІІ ст. 

Додаток Б

 

Предмет, підручник: історія України, підручник – Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г. Історія України — 10 клас.

Тема № 3: Український державотворчий процес.

Форма: додаткові завдання до візуальних джерел.

Назва: «Відновлення УСРР»

Цілі:

  • Розвивати критичне мислення.
  • Сприяти формуванню знань про права людини.

Завдання:

  • Розвивати уміння аналізувати візуальні джерела.
  • Застосовувати набуті знання для розуміння процесів сьогодення.
  • Співвідносити візуальні джерела з іншими джерелами інформації.

Ключові слова: свобода, рівність, недискримінація

 

Хід

Візуальне джерело 1. Комнезам. Картина Світлицького Г. 1920 р. – с. 236.

До вже поставлених завдань у підручнику  — запитання № 4:

  • Про що свідчить картина Г. Світлицького.

Візуальне джерело 2. «Гоніть у шию куркулів!» Плакат 1920 р. – с. 237.

До вже поставленого завдання у підручнику  — запитання:

  • Назвіть методи впровадження «воєнного комунізму».
  • Які наслідки мав заклик на плакаті для селян?
  • Чи справдилися сподівання селян 20-х рр.. ХХ ст.. сьогодні?

Візуальні джерела:

№ 3: «Суботник на залізничній станції в Полтаві» — с. 239;

№ 4: «Недільник на одному із заводів Харкова. 1920 р.» — с. 239.

Запитання до джерел № 3, 4:

  • Наскільки є актуальним на сьогоднішній день проведення суботників та недільників?
  • Чи є це проявом громадянської активності в суспільстві у 20-х рр. ХХ ст. та на початку ХХІ ст.?

Коментарі:

Розширено, а в разі відсутності  поставлено питання (завдання) до візуальних джерел з метою допомогти учням осмислити цінності свободи, рівності, недискримінації та встановити зв’язок із сучасними реаліями.